Дистанційне навчання

Пам’ятка щодо запобігання зараження коронавірусом і його поширення.

Як передається захворювання?

Наразі відомо, що COVID-19 передається краплинним та контактним шляхами. Вірус не циркулює у повітрі, а передається від людини до людини.

Вірус не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чхання.

 Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви знаходитесь на відстані понад 1,5 м.

Переважає контактний шлях зараження. Найчастіше вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), забруднених виділеннями з дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Чи можна заразитись від тварин?

Наразі немає офіційних підтверджень, що домашні тварини, наприклад, собаки або коти, можуть бути переносниками нового коронавірусу. Проте після контакту з домашніми тваринами рекомендуємо мити руки водою з милом. Це захистить вас від ризику поширень низки бактерій, якими людина може заразитися від домашніх тварин.

Чи передається вірус через фрукти?

Фрукти – непридатне середовище для тривалого виживання вірусу. Немає жодних даних про передачу вірусу через фрукти. Нагадуємо, що фрукти необхідно ретельно мити, але це стандартна рекомендація.

Скільки вірус живе на поверхнях? Чим можна вбити вірус? Вірус може зберігати життєздатність на поверхнях від 3-х годин до декількох днів. Конкретні терміни залежать від низки умов. Наприклад, тип поверхні, температура і вологість навколишнього середовища. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей, техніку тощо.

Чи безпечно отримувати посилки з країн, де зареєстровано випадки захворювань, спричинених новою коронавірусною інфекцією ?

Так, цілком. Неможливо заразитися COVID-19 через посилку. ВООЗ не рекомендує жодних обмежень щодо торгівлі та переміщення товарів із КНР. Доставка поштових відправлень із КНР та в КНР здійснюється у штатному режимі.

Хто є групою ризику?

Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Люди похилого віку. Вразливою групою є люди похилого віку та люди з хронічними хворобами і слабким імунітетом – вони більш схильні до розвитку тяжких захворювань.

Медичні працівники. Після фіксації випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом, вразливою групою є медичні працівники.

Особи, які мали прямий фізичний контакт із хворим Прямий фізичний контакт із хворим або з інфекційними виділеннями. Наприклад, через рукостискання.

 Особи, які перебували у закритому середовищі з хворими. Особи, які перебували у закритому середовищі з хворими на COVID-19 на відстані до 2-х метрів та довше 15-ти хвилин.

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19

• проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях;
• не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання;
• виділити приміщення для тимчасової ізоляції осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання (в разі виявлення такої особи, вжити заходів для ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про випадок відповідний заклад охорони здоров’я);
• обмежити масові заходи в закритих приміщеннях;
• забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил
  особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо);
• проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;
• забезпечити медичні пункти необхідними засобами та обладнанням (термометрами, бактерицидними випромінювачами, дезінфекційними та антисептичними засобами, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту тощо);
• дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом);
• користуватися одноразовими масками при необхідності, проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться.

Рекомендації для учнів:

1. Тримайтеся подалі від інших людей, якщо ви захворіли або одягайте одноразову медичну маску

• Не відвідуйте навчальні кімнати та тримайтесь на відстані не менше 2 м від інших осіб до повного одужання.
• Якщо у вас є сусіди по кімнаті, подивіться, чи можуть вони залишитися в іншому гуртожитку або з друзями, поки ви не видужаєте.
• Підтримуйте зв’язок з медичною службою, вашими викладачами і друзями по електронній пошті, в текстових повідомленнях або по телефону.
• Багато відпочивайте.
• Пийте багато рідини – мінеральна не газована вода, чай. Якщо у вас є супутні хронічні захворювання або ви схильні до високого ризику ускладнень респіраторних захворювань, негайно зверніться до лікаря.

2. Дотримуйтесь дистанції

• Люди, хворі на респіраторні захворювання, можуть поширювати вірус на інших людей на відстань до 1 м.
• Респіраторні захворювання, такі як грип чи COVID-19 дуже легко поширюються. Тримайтеся подалі від хворих людей.
• У людей, які захворіли на респіраторну інфекцію, в т. ч. COVID-19, симптоми можуть бути відсутні. Вони можуть передати вірус іншим людям, навіть не знаючи, що вони хворі.
• Намагайтеся не ділитися посудом із захворілими особами.
• Уникайте місць, де збираються великі групи людей, таких як класи, концерти, фестивалі та спортивні заходи, особливо якщо ви схильні до високого ризику ускладнень респіраторних захворювань (наявні хронічні захворювання дихальної, серцево-судинної систем).
• Намагайтеся брати участь в зборах або заняттях в онлайн режимі, щоб уникнути особистого контакту з людьми, які можуть бути хворі.

3. Зупинити поширення вірусів можливо, якщо виконувати кашльовий етикет

При кашлі або чханні прикривайте ніс і рот одноразовою серветкою, це допомагає попередити поширення вірусу через ваші руки та поверхні.

Викиньте використані серветки, а потім вимийте руки. Якщо немає можливості вимити руки, обробіть їх спиртовмісним антисептиком.

Рекомендовано носити одноразову маску для обличчя під час захворювання, щоб знизити ризик поширення хвороби іншим.

4. Мийте руки

Ретельно і часто мийте руки з милом і теплою водою.

Якщо мило і тепла вода недоступні, використовуйте спиртовмісний антисептик для рук з вмістом спирту не менше 60%.

Не торкайтеся до своїх очей, носа або рота брудними руками. Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь таких як клавіатура, мобільні телефони, пульти дистанційного керування телевізора, столи і дверні ручки.

5. Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся

Клавіатури, пульти телевізорів, мобільні телефони, столи та дверні ручки слід чистити часто і ретельно.

Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.

Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезінфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезінфікуючих засобів, на етикетці продукту.

6. Будьте готові та поінформовані

Будьте в курсі епідемічної ситуації щодо поширення респіраторних захворювань, в т. ч. COVID-19, використовуючи офіційні джерела:

офіційний сайт ВООЗ https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019 ;офіційний сайт ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» https://phc.org.ua/

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

щодо правил пожежної безпеки

1. Причини виникнення пожеж

         Використання вогню в повсякденному, житті – було визначною пе­ремогою людини в боротьбі за своє виживання. Вогонь став надійним помічником у житті людей, Щодня ми вживаємо гарячу їжу, яка приго­тована на вогні. Можна ще багато перераховувати, як нам допомагає вогонь у житті.

Але треба завжди пам’ятати, що необережне поводження з вогнем може призвести до найбільшої серед бід – пожежі!

          Головні причини виникнення пожеж це:

• необережне поводження з вогнем;
• порушення вимог протипожежних норм;
• користування несправними газовими плитами, водонагрівачами та печами, електропобутовими приладами;
• гра дітей з вогнем;
• розряд блискавиці, який легко потрапляє до будинку разом із протягом, а в лісі, саду попадає у високі дерева та підпалює їх.

          Існує ще одна причина виникнення пожежі – це святкові феєрвер­ки навколо ялинки, на днях народження.

2. Пожежонебезпечні об’єкти, предмети та прилади

           У кожному будинку і квартирі є пожежонебезпечні об’єкти.

Це і телевізор, і радіоприймач, і пральна машина і багато інших при­ладів, які працюють від електроенергії. Важко уявити наше життя без них. На кухні встановлена газова плита, на якій щодня готується смач­на їжа.

         Використання їх не за призначенням або невміле користування ними, і вони можуть стати грізними ворогами, вони можуть призвес­ти до виникнення пожежі, травмування та загибелі людей.

3. Як запобігти пожежі

          Щоб запобігти виникненню пожежі, необхідно виконувати основні протипожежні правила:

• обережно поводьтеся з сірниками, газовими та бензиновими за­пальничками;
• не можна користуватися несправними електроприладами;• ніколи не залишайте без нагляду увімкнені в розетку електричні прилади – телевізор, праску, пилосос тощо;
• кожна четверта пожежа житлового будинку починається з кухні.

Не можна залишати без нагляду ввімкнену газову плиту, особливо коли на ній стоїть чайник. Коли чайник закипить, він може загасити вогонь і в приміщення почне надходити газ, що може призвести до вибуху. Крім того, різні сорти жирів, які використовуються для сма­ження, займаються самі по собі при температурі близько 450 градусів. Не користуйтесь водою, щоб загасити жир, який горить, так як це може викликати розповсюдження вогню по всій кухні.

Не зберігайте легкозаймисті чистячи засоби в кухні або в іншому приміщенні, де є джерело тепла. Одяг чистість тільки на свіжому пові­трі або в добре вентильованому приміщенні.

4. Дії при пожежі вдома

           І коли вже пожежа трапилась, необхідно вжити всі заходи для га­сіння пожежі, а якщо це вже неможливо – до врятування свого життя, і життя інших людей.

Запам’ятайте:

• якщо в квартирі або будинку почалася пожежа, не панікуйте! Не бігайте по кімнаті в пошуку порятунку, не ховайтеся у шафу. Якщо вдома є телефон, дзвоніть за номером 101 і викликайте пожежників на допомогу. Якщо вдома нема телефону – то йдіть до сусідів;
• електричні прилади, які загорілися, не можна гасити водою. Вода дуже добре проводить електричний струм, і якщо ви будете заливати водою праску, яка горить, то вас вдарить електричним струмом. Це може привести до отримання тяжкої травми;
• якнайшвидше ліквідуйте джерело енергії (припиніть подачу газу, електроструму). Накрийте сковорідку чи каструлю кришкою або мок­рою ганчіркою, щоб загасити полум’я. Залиште їх накритими до пов­ного охолодження жиру, інакше вогонь загориться знову;
• якщо ви самостійно не в змозі приборкати полум’я, залиште квартиру, але перед тим перекрийте подачу газу та електроструму, щільно закрийте всі двері, щоб позбутися протягів і завадити розпо­всюдженню вогню;
• якщо не можете вийти із квартири, то вийдіть на балкон або від­чиніть вікно або розбийте його, і голосно кличте на допомогу.

          Не соромтеся просити допомогу, якщо вогонь загрожує вашому життю.

Якщо так вже трапилося, що ви потрапили в пожежу, запам’я­тайте, що рятуючись від вогню, не можна ховатися під ліжко, у шафу, забиватися у кутку квартири. Під час пожежі найнебезпечнішим є не вогонь, а дим. Часом вистачає декілька вдихів, щоб втратити свідомість і отруїтися продуктами горіння різних предметів – димом. Тому, в першу чергу, необхідно захищати органи дихання від диму, якщо нема ніякої можливості піти з дому.

5. Пожежна небезпека горючих матеріалів

           Люди в побуті користуються різними речовинами, в тому числі і такими, що можуть стати джерелами пожежі. До легкозаймистих речовин відносяться бензин, гас, ацетон, якими розбавляють фарби, лаки та аерозолі, які використовуються для зни­щення тарганів та комах, дезодоранти.

При користуванні цими речовинами потрібно пам’ятати, що:

1. Аерозолі не можна розпилювати поблизу вогню;
2. Не можна нагрівати аерозольні балончики на вогні, бо вони можуть вибухнути і поранити вас.
3. Забороняється зберігати речовини, що легко займаються, біля печі, газової плити.
4. Забороняється використовувати бензин, гас для розпалювання печей, вогнищ.
5. Не можна користуватись відкритим вогнем у місцях зберігання речовин, що легко загораються. :
6. Не ставте джерело відкритого вогню (свічки, спиртівки) біля фіранок. ,
7. Не накривайте люстри чи настільні лампи папером.Крім того, джерелами пожежі можуть стати сіно, хмиз, тирса, прі­ле листя, папір тощо, які можуть загорітися самі по собі. Тому їх слід зберігати в спеціально обладнаних місцях, подалі від житла.

6. Забороняється:
7. Зберігати горючі матеріали біля житла та на горищах.
8. Не можна розпалювати вогнища чи користуватися відкритим вогнем поблизу місць зберігання сіна, соломи, хмизу тощо.

Пам’ятайте, що недотримання правил безпечної поведінки з горю­чими матеріалами та речовинами, які легко займаються, може призве­сти до виникнення пожежі.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів щодо

правил електробезпеки

І. Загальні положення

1.1. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні дотримуватись загальних правил безпеки під час роботи з електроприладами у побуті.

1.2. Ця пам’ятка визначає організаційні та технічні заходи з електробезпеки у побуті, а також профілактику з метою попередження ураження електричним струмом під час експлуатації електричних пристроїв.

1.3. Кожен учень зобов’язаний знати і точно виконувати правила з електробезпеки, а при виникненні аварійних ситуацій вжити всіх необхідних заходів для врятування людей та майна.

1.4. На початку навчального року учні інструктуються, а також з ними проводяться бесіди з правил безпеки при роботі з електроприладами у побуті.

1.5. Учні, які користується електропобутовими приладами повинні:

– дотримуватись правил при роботі з електроприладами у побуті;

– вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

– вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які можуть виникнути при користуванні електропобутовими приладами:

– опіки;

– ураження електричним струмом;

– надмірна дія електромагнітного та мікрохвильового випромінювання приладу.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи з електроприладами

2.1. Перед початком користування електропобутовими приладами необхідно перевірити:

– клас напруги приладу та розетки, до якої підключається прилад;

– справність розетки, до якої буде підключатись електроприлад;

– наявність заземлення розетки;

– справність електропроводки приладу (вилки, шнура, місця їхнього з’єднання, відсутність пошкодження ізоляції проводу);

– встановлення приладу у вертикальному положенні;

– відсутність зовнішніх механічних пошкоджень приладу;

– відсутність поблизу легкозаймистих речовин.

2.2. При необхідності використання подовжувача, використовувати тільки 3-х проводний подовжувальний шнур заводського виготовлення, та який має вилку з 2-ма контактами, заземлюючий отвір і 2 заземлюючі пластини.

2.3. Встановити прилад на рівній площині і на достатньо відкритому просторі, щоб забезпечити його правильну вентиляцію.

2.4. Відстань між електроприладами і стінами повинні витримуватись згідно із «Інструкціями з експлуатації електроприладів», наданих заводом виробником, правилами пожежної безпеки.

2.5.Забороняється:

– використовувати електроприлади при умовах, які не відповідають вимогам Правил пожежної безпеки;

– користуватися несправними електропобутовими приладами;

– самостійно виконувати будь-який ремонт електричних пристроїв, пов’язаний з розбиранням корпусу, а також вносити зміни в конструкцію електроприладу;

– вмикати в електромережу електроприлади та пристрої потужність яких перевищує дозволену для даної електропроводки;

– експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;

– застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних електропроводок;

– користуватися приладом якщо розетка, у яку буде підключатися електроприлад не має заземлення;

– загороджувати вентиляційні отвори електроприладів;

– використовувати мікрохвильову піч для сушіння матеріалів;

– використовувати побутові електронагрівальні прилади без негорючих підставок та в місцях, де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено нормативними документами.

ІІІ. Вимоги безпеки під час роботи з електроприладами

3.1. Встановити електроприлад у спеціально відведеному місці на рівну, суху, теплостійку поверхню якомога ближче до розетки.

3.2. Під час користування електропобутовим приладом уважно стежити за його роботою, коли він ввімкнений в електромережу. Не допускати, щоб шнур живлення звисав зі стола, аби уникнути зачеплення та падіння приладів.

3.3. Не торкатися до електричного приладу, який включений в електромережу, мокрими руками.

3.4. Приготування та розігрів їжі у мікрохвильових пічах  виконувати у відповідності із вимогами інструкцій заводів виробників.

ІV. Вимоги безпеки після роботи з електроприладами

4.1. Відключити електропобутові прилади та від’єднати провід живлення від розетки електромережі.

4.2. Від’єднуючи вилку електроприладу від розетки, слід тримати її за корпус, а не смикати за провід живлення, аби не потрапити під дію електричного струму.

1. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення пожежі, в першу чергу провести рятування та евакуацію.

5.2. Кожен учень, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов’язаний: негайно повідомити про це по телефону 101 до пожежної частини; організувати зустріч пожежних підрозділів; вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

5.3. При виникненні пожежі гасити пожежу слід починати з вимикання джерела струму.

5.4. Електроустаткування, яке горить і знаходиться під напругою, необхідно гасити вуглекислотними або порошковими вогнегасниками.

Використовувати воду для гасіння забороняється.

5.5. При нещасних випадках з людьми необхідно надати першу долікарську допомогу, викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103, вжити заходи для збереження обставин при яких трапився нещасний випадок, якщо це не створює загрози для життя і здоров’я інших осіб.

5.6. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Перша допомога складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому долікарської медичної допомоги. Наслідки ураження струмом залежать від тривалості проходження його через людину, тому важливо швидко звільнити потерпілого від дії струму і якомога скоріше надати допомогу навіть у разі смертельного ураження, тому що період клінічної смерті продовжується лише кілька хвилин.

Заходи щодо надання першої долікарської допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення його від дії струму. Якщо потерпілий короткочасно перебував під струмом і після цього може самостійно координувати свої дії, його необхідно у супроводі іншої особи відправити до медпункту і допустити до занять тільки після огляду лікаря, тому що наслідки електротравми можуть з’явитися навіть після 2-3 годин. Якщо ураження легке (збережена свідомість, не порушені дихання і серцева діяльність), а є тільки слабкість, іноді підсмикування окремих м’язів, то потерпілого слід покласти, зігріти (розтерти шкіру рук, ніг, тулуба до ніг покласти грілку, дати гарячий чай). Обов’язково відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравми. Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у запамороченні або тривалий час був під дією електроструму, необхідно покласти його на сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити спокій, весь час уважно слідкувати за його диханням 1 пульсом. Якщо потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, дати свіже повітря, піднести до носа нашатирний спирт, розтерти і зігріти. Якщо потерпілий дихає слабко, а серцева діяльність нормальна, необхідно розпочинати робити йому штучне дихання. За відсутності ознак життя (немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло) треба вважати, що потерпілий у стані клінічної смерті, і терміново приступити до його оживлення — штучного дихання і зовнішнього масажу серця. Ніколи не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя. Констатувати смерть має право тільки лікар.

При ураженні блискавкою ознаки подібні до ознак ураження електричним струмом. Дії щодо допомоги аналогічні діям при ураженні електричним струмом. Закопувати в землю потерпілого не можна: грудна клітина, здавлена землею, не може розширюватися, навіть коли з’являється самостійне дихання.

Пам’ятка

 з безпеки життєдіяльності учнів

щодо правил дорожнього руху

 Учні повинні вивчити правила дорожнього руху й неухильно дотримувати їх та інших нормативних актів із питань безпеки дорожнього руху;

• створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям, навчальному закладу і громадянам;
• виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Учні, вихованці навчального закладу під час перебування на вулиці за межами навчального закладу зобов’язані:

• рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, у разі їх відсутності — по краю проїжджої частини автомобільної дороги чи вулиці;
• перетинати проїжджу частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності — на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;
• керуватися сигналами регулювальника та світлофора (переходити тільки на зелений сигнал для пішохода) в місцях із регульованим дорожнім рухом;
• не затримуватися і не зупинятися без потреби на проїжджій частині автомобільної дороги, вулиці й залізничному переїзді;
• не переходити проїжджу частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед Транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами за наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огорожі;
• стримуватися від переходу проїжджої частини при наближенні транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;
• виходити на проїжджу частину з-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
• здійснювати посадку в транспортний засіб лише зі спеціального майданчика, а в разі його відсутності — з тротуару чи узбіччя;
• здійснювати посадку і висадку лише після припинення руху транспортного засобу;
• не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом (тролейбусом, автобусом, трамваєм, маршрутним таксі);
• під час руху на автомобілі бути пристебнутим паском безпеки, а на мотоциклі — в застебнутому мотошоломі.

Учень при користуванні велосипедом без двигуна має право:

• їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності — по краю проїжджої частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Зобов’язаний:

• використовувати технічно справний та належним чином обладнаний велосипед;
• не перевозити вантажів, що заважають керувати;
• не перевозити пасажирів, за винятком дітей віком до 7-ми років на спеціально обладнаному сидінні.

Пам’ятка

 з безпеки життєдіяльності учнів

щодо запобігання харчовим отруєнням

Загальні положення 

Харчове отруєння виникає, коли до організму людини разом із їжею потрапляють шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини. Найчастіше причиною хвороби є неякісні, прострочені продукти харчування або такі, що зберігають чи готують із порушенням санітарно-гігієнічних норм. Особливо часто випадки харчового отруєння трапляються в літній період. За спекотної погоди відбувається пригнічення виділення травних соків, порушується нормальне співвідношення бактерій: знижується кількість нормальної флори, збільшується — умовно‑патогенної. Це призводить до розвитку запального процесу в кишківнику.

Які симптоми

На першій стадії отруєння виникають нудота, почуття тяжкості в шлунково-кишковому тракті або «розпирання» шлунку, відрижка, позиви на блювоту, незначне підвищення температури.

Симптомами другої стадії є діарея (розлад шлунку), біль у животі, блювота, нудота, висока температура, знижений артеріальний тиск, прискорене серцебиття, непритомність, судоми м’язів.

Найчастіше харчові отруєння виникають раптово, наприклад після вживання немитих фруктів, неякісних продуктів або напоїв. Захворювання здебільшого має гострий характер — короткий інкубаційний період і бурхливий перебіг.

Близько 10% загальної кількості отруєнь становлять харчові отруєння немікробного походження. Фахівці поділяють їх на отруєння:

• продуктами, отруйними за своєю природою, — грибами, ягодами, сирою квасолею, ядрами кісточкових плодів тощо;
• тимчасово отруйними продуктами — картоплею, рибою в період нересту;
• отруйними домішками — цинком, свинцем, міддю, миш’яком.

Харчові отруєння мікробного походження поділяють на дві групи:

• токсикоінфекції;
• бактеріальні токсикози.

Токсикоінфекції викликають мікроби, що розмножилися на продукті. До цієї групи належать і отруєння, які спричиняють бактерії з групи сальмонел, кишкової палички, палички протея.

Ці мікроорганізми стійкі до висушування, тому довго залишаються на предметах вжитку. Сприятливим середовищем для їх розвитку є паштети, м’ясні або рибні фарші, ліверні та кров’яні ковбаси. Однак правильна термічна обробка продуктів забезпечує їх очищення від сальмонел.

Бактеріальні токсикози викликає отрута, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм і стафілококові токсикози.

Як надати першу допомогу

Допомогу за харчового отруєння потрібно надати якнайшвидше. Від швидкості та своєчасних і правильних дій часом залежить не лише здоров’я потерпілого, а і його життя.

Якщо отруєння протікає у легкій формі, то за перших його ознак хворому потрібно негайно промити шлунок чистою водою, можна злегка підсоленою. Для цього потерпілий випиває якомога більше води, потім викликає блювоту. Повторює процедуру, поки зі шлунку не почне виходити вода без сторонніх домішок.

Після промивання шлунку лікарі радять прийняти ентеросорбенти. Вони виводять отруйні речовини з організму. Активоване вугілля, смекту, ентеросгель тощо приймають згідно з інструкцією.

Якщо хворий не зміг очистити шлунково-кишковий тракт і токсини всмокталися в кров, йому рекомендовано пити мінеральну воду без газу. Це допомагає очистити організм і відновлює водний баланс. Пити потрібно часто, невеликими ковтками, щоб уникнути додаткового навантаження на організм. У випадку великої втрати рідини хворий приймає розчини, що відновлюють баланс мінералів і електролітів (регідрон).

За харчового отруєння лікарі не рекомендують у жодному разі пити закріплюючі засоби. Звісно, вони допоможуть, але хворі ризикують отримати серйозні проблеми із шлунково-кишковим трактом.

Важливо, аби після прийому ліків хворий зберігав спокій, перебував на питному режимі.

Як відновити здоров’я

За харчового отруєння важливо не тільки надати першу допомогу хворому, але й відновити потім роботу шлунково-кишкового тракту.

Після отруєння протягом доби лікарі рекомендують хворому не вживати їжу, а тільки пити рідину — кип’ячену воду, слабозаварений чай без цукру, мінеральну воду без газу, сольовий розчин (дві неповні чайні ложки солі на літр води), регідрон. Хворий п’є спочатку невеликими ковтками, через кожні три-п’ять хвилин. Потім, якщо організм утримує рідину, об’єм збільшують. Протягом доби хворий може випити до двох і більше літрів рідини.

Наступного дня, якщо немає блювоти, у раціон вводять рідку їжу — слизисті супи, рідкі каші, картопляне пюре, розведене окропом, а не молоком. Для корекції травної недостатності і засвоєння їжі, за порадою лікарів, приймають ферменти — мезим, фестал. Надалі хворий переходить на неконцентровані м’ясні бульйони, подрібнене і приготоване на пару м’ясо, відварну рибу, густіші каші, сир, кисілі, чай.

Ферментні препарати хворий приймає протягом одного-двох тижнів залежно від стану. Для відновлення діяльності шлунково-кишкового тракту і нормальної кишкової мікрофлори лікарі призначають курсами пробіотики (бактерії), які допомагають перетравлювати їжу, синтезувати деякі вітаміни та стримувати розростання умовно-патогенної мікрофлори, яка може спричинити інфекційно-запальні процеси.

Які застережні заходи

Аби ваші працівники не захворіли на харчове отруєння, нагадайте їм застережні заходи.

Дотримуйтеся правил особистої гігієни. Влітку мийте руки з милом частіше. Якщо немає можливості вимити руки, майте при собі дезінфікувальні вологі серветки. Користуйтеся ними після відвідування туалету, громадських місць, обов’язково — перед прийомом їжі.

Мийте овочі та фрукти. Робіть це ретельно, під струменем холодної води протягом 30-60 секунд.

Звертайте увагу на умови зберігання продуктів. Коли купуєте продукти у магазинах чи на ринках, звертайте увагу не тільки на строк їх придатності, а й на умови зберігання. За правилами, молочні продукти, м’ясні та рибні вироби потрібно зберігати у холодильних камерах.

Не вживайте «вуличну» їжу. Лікарі, дієтологи вважають цю їжу небезпечною і некорисною у будь-який період року. Але влітку ризик отримати серйозне отруєння збільшується. Таку їжу не тільки продають, а іноді й готують на вулиці, під пекучим сонцем, без елементарних санітарних норм. Вона швидко псується і є небезпечною для споживачів.

Розморожуйте продукти в холодильнику. Щоб не завдати шкоди організму, повністю розморожуйте м’ясо чи фарш у холодильнику. У теплому місці у вже розморожених продуктах з’являються бактерії, які становлять небезпеку для людини навіть після термообробки.

Зберігайте м’ясо й овочі окремо. Не кладіть в одну тару, на одну полицю сире м’ясо й овочі. Бактерії, які можуть міститися у м’ясі, швидко виявляться на овочах. Також використовуйте окремі обробні дошки для нарізки м’ясних і овочевих продуктів.

Не готуйте занадто багато їжі. У спекотну погоду продукти швидко псуються, тому не готуйте занадто багато. Особливо швидко псуються страви з майонезом, кондитерські вироби з кремом. Таку їжу зберігайте у холодильнику не більше доби.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

під час перебування у громадських місцях,

проведення масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

1. Загальні положення.

1.1. Всі учні повинні дотримуватись встановлених правил під час перебування в громадських місцях, проведенні масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

1.2. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої

(долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності студетів під час перебування у громадських місцях, проведенні масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності студетів під час перебування у громадських місцях, проведенні масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

2.1.1. Перед проведенням масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ визначити дату, час, місце проведення, схему маршруту обирання до зазначеної установи або закладу.

2.1.2. Повторити правила дорожнього руху та правила поведінки в громадському транспорті, громадських місцях.

2.1.3. Повторити правила безпеки життєдіяльності та план евакуації у разі надзвичайної ситуації під час проведення масових заходів з учнями на базі інших установ та закладів.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності студетів під час перебування у громадських місцях, проведенні масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

2.2.1. Слід прибути за 15 хв до початку заходу і повідомити керівника

групи про свою присутність. Якщо з якоїсь причини ви не можете бути на заході, потрібно завчасно попередити телефонним зв’язком причину своєї відсутності.

2.2.2. Під час проведення масових заходів в інших установах слід ознайомитися з запасними виходами, через які можна здійснити евакуацію у разі аварійної ситуації, а також із загальним планом евакуації з установи.

2.2.3. Під час проведення масових заходів в інших установах та закладах потрібно перебувати в зазначеному керівником групи місці, пересуватися

приміщенням, територією без дозволу вихователя, наставника групи заборонено.

2.2.4. Під час проведення масових заходів слід поводитися чинно, пристойно, не кричати.

Уважно слухати промовців. Якщо проводяться розважальні конкурси або вікторина з залом, не варто зіскакувати з місця, слід чекати, поки вас запросять. Не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій.

2.2.5. Після завершення масового заходу залишити своє місце і вийти з приміщення тільки за вказівкою вихователя або наставника групи.

2.2.6. Заборонено вибігати, штовхатися під час виходу з приміщення, у якому відбувався захід, створювати травмонебезпечні ситуації.

2.2.7. Категорично заборонено словами, діями чи агресивною поведінкою під час заходу провокувати інших учасників, це може призвести до бійки, правопорушень.

2.2.8. Чітко виконувати вказівки та розпорядження вихователя, наставника групи. Без його дозволу не можна заходити або виходити з приміщення, території, на якій відбувається захід.

2.2.9. Не вступати в контакт із незнайомими людьми, у жодному разі не передавати їм свої речі (особливо цінні – телефон, прикраси тощо), навіть якщо вони назвалися представниками міліції, для запобігання скоєння насильства над дітьми або злочину.

2.2.10. Не заходити по одному на територію, на якій відбувається захід, або в приміщенні установи до вузьких, затемнених проходів, кутків чи туалетних кімнат, гардеробу тощо для уникнення вчинення протиправних дій, насильства над дітьми.

2.2.11. Бути постійно в полі зору вихователя, наставника групи, уникати натовпу, обходити його. Якщо ви потрапили в натовп, у жодному разі не йдіть проти нього.

Пам’ятайте, що найбільша давка буває біля дверей, перед сценою, біля арени тощо. Не наближатися до вітрин, стін, скляних дверей, до яких вас можуть притиснути. Якщо натовп вас захопив – не чинити йому опору. Глибоко вдихнути, зігнути руки в ліктях і підняти їх, щоб захистити грудну клітину. Не тримати руки в кишенях, не чіплятися ні за що руками – так

можна зламати руку. Якщо є можливість, застібнути одяг. Високі підбори, розв’язаний шнурок можуть вартувати життя. Слід викинути сумку, парасольку тощо. Якщо у вас щось упало, у жодному разі не намагатися підняти – життя дорожче. Головне завдання в натовпі – не впасти. Якщо вас збили з ніг, спробуйте згорнутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати.

При русі в суцільному натовпі не напирати на тих, хто йде попереду –  бажання прискорити рух зазвичай завершується пробкою. Якщо на заході ви побачили багато п’яних або збуджених глядачів – вийдіть до завершення видовища або коли вже всі розійдуться, щоб уникнути правопорушень, небезпечних травм.

2.2.12. Під час заходу слід дотримуватися правил пожежної безпеки: не можна брати

участь у масовому заході дітям, одягненим в одяг із легкозаймистих матеріалів, не просочених вогнезахисною сумішшю; категорично заборонено брати з собою на захід вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, легкозаймисті речовини тощо), під час заходу не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться електрострумом. Уразі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, слід негайно повідомити вихователя, наставника групи, чергових заходу.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час перебування у громадських місцях, проведенні масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

3.1. Повідомити вихователя або наставника групи, якщо ви залишаєте захід.

3.2. Якщо захід завершується пізно, або на світанку (випускний вечір, новорічна дискотека), обов’язкова наявність батьків, які вас зустрінуть.

3.3. Після добирання додому слід обов’язково зателефонувати вихователю або наставнику групи й повідомити, що з вами все гаразд.

4. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів в аварійних ситуаціях, у громадських місцях, проведенні масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ.

4.1. У разі виникнення аварійної ситуації слід негайно повідомити вихователя або наставника групи.

4.2. Чітко виконувати вказівки викладача, вихователя або наставника групи, не панікувати, не метушитися; нікуди не йти від керівника, бути поблизу.

4.3. Якщо непередбачувана ситуація виходить з-під контролю до, слід терміново зв’язатися зі службами екстреної допомоги або рідними за мобільним зв’язком.

Пам’ятайте номери телефонів:

101 – пожежна охорона;

102 – поліція;

103 – швидка медична допомога;

104 – газова служба.

Телефонуючи спеціалістам, потрібно повідомити адресу закладу, у якому відбувається захід, коротко описати ситуацію, назвати своє прізвище й номер телефону.

Пам’ятка

з  безпеки життєдіяльності учнів

при поводження з незнайомими людьми та підозрілими предметами,  використанні піротехнічних виробів

1. Поводження з незнайомими людьми:

 – не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;

– не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;

 – перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 18-ти років – до 22 год. У темну пору сезону – до настання темряви; – діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони у сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері незнайомцям не відчиняйте;

 – бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;

– не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважнішими, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;

 – під час перебування на дискотеці, треба завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після заходу; слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями і словами.

– у разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам.

2. Поводження з підозрілими предметами:

Час від часу в землі відшуковують небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю i здоров’ю людей. Це рiзнi види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авiацiйнi бомби, iнженернi міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформеннi шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповiстiть про це дорослих.

Правила поводження з вибуховими небезпечними предметами (ВНП), невизначеними предметами та речовинами:

– щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам’ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя; – виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам’ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам’ятну мітку;

 – про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працiвникiв місцевого самоврядування, мiлiцii (102), найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна! Не можна користуватися без нагляду дорослих пiротехнiчними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того, не можна зберігати їх вдома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів. Мiра небезпеки зростає у випадку із саморобними пiротехнiчними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути. Так само існує висока ймовiрнiсть спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих i легкозаймистих речовин та матеріалів.

3. При використанні піротехнічних виробів (феєрверки,петарди,ракети тощо):

 ПIРОТЕХНIКА Яскравий вид розваг, такий як запалювання петард, ракет та феєрверків є разом з тим небезпечною та ризикованою справою. І це не дивно. Адже з використанням піротехнічних засобів у небо злітають і вибухають тисячі вогнів. Але, іноді, буває, ці самі вогні не погаснувши падають на дахи будинків і підпалюють їх, іноді вибухають під ногами перехожих, чи в руках самих підпалювачів. Тому, задля захисту мирного населення та особистої безпеки якщо ви все ж таки придбали петарди, ракети чи феєрверки або вирішили побути в місцях їхнього масового застосування, суворо дотримуйтесь основних правил безпеки:

-не купуйте петарди і феєрверки на стихійних ринках, в електричках, в підземних переходах, а тільки в магазинах, що мають держліцензію на продаж піротехніки. Придбана з рук піротехнічна іграшка може розірватися вже у момент підпалу, а як вона діятиме в процесі спалювання порохової суміші – взагалі непередбачувано;

 -не підходьте до місця проведення феєрверку (салюту) ближче ніж на 300 – 400 м;

 -не збирайте залишки ракет, що впали на землю, вони можуть вибухнути прямо у вас в руках, і в жодному разі не кладіть їх до кишені, це може привести до трагічного наслідку;

-кожен виріб має бути забезпечений докладною інструкцією українською або російською мовою, яка містить обмеження в користуванні за віком (чи можна давати в руки дітям) і правила утилізації;

-переконайтеся, що термін їх придатності не закінчився. Багато нешкідливих хлопавок після довготривалого зберігання стають смертельно небезпечними; -бавлячись з уже купленою піротехнікою, не намагайтеся дізнатися, що у ракети всередині. Не виключено, що ваша цікавість може коштувати вам життя;

-минайте стороною піротехніку з дефектами. Якщо корпус тріснув, роздувся або видно, що виріб намок, навіть близько до нього не підходьте. Подивіться, чи немає на поверхні ракети сірого або чорного нальоту. У будь-який момент вона може спалахнути від тертя;

 -якщо запальний шнур коротший ніж два сантиметри або зламаний, то після запуску ви не встигнете відбігти на безпечну відстань;

-піротехніку не можна зберігати без упаковки, в якій вона була продана. А вже тим більше не носіть її в кишенях – суміш, яка містить порох, може від тертя вибухнути, а ви перетворитеся на живий факел;

 -не лягайте спати відразу, якщо спалили в квартирі кілька бенгальських вогнів. Після цих забав у повітрі залишається мало кисню, воно насичується шкідливими продуктами горіння. Тому після забав з вогнем обов’язково провітріть приміщення;

-не пускайте ракети біля будівель а тим більше всередині них. «Снаряд» калібру 30 мм здатний при влучному потраплянні повністю знищити підприємство середніх розмірів або випалити квартиру;

-салют – штука також запальна. Температура крапель магнієвих сполук, що утворюється при горінні, сягає 3000 градусів;

-до будь-якого піротехнічного виробу не можна підходити раніше, ніж через дві хвилини після закінчення його роботи. А до багатозарядних краще не підходити ще довше. До речі, якщо в пристрої закладено більш ніж 90 зарядів, купувати його не радимо. Це вже професійне устаткування. У невмілих руках воно може виявитися дуже небезпечним;

-піротехніку, яка спрацювала, гасіть, дотримуючись усіх можливих застережних заходів. Найкраще закидати її снігом; у жодному разі не знищуйте непридатні петарди в багатті або в печі. Загальноприйнятий спосіб утилізації піротехніки такий: залийте її водою на дві години і лише після цього викиньте разом із звичайним сміттям.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів
з правил безпечної поведінки у громадському транспорті

 Дана пам’ятка з правил безпечної поведінки учнів у громадському транспорті розроблена з метою попередження травмувань учнів при перебуванні на зупинках, при вході та виході з громадського транспорту, під час його руху та в надзвичайній ситуації.

1. У громадському транспорті (автобусі, тролейбусі та ін.) ми є пасажирами, а значить, для нас існують певні правила, яких потрібно дотримуватися заради нашої безпеки.
2. Чекати громадський транспорт дозволено тільки на зупинці або на тротуарі/узбіччі. Потрібно стояти на безпечній відстані від проїжджої частини дороги.
3. Ніколи не підходьте близько до краю зупинки, платформи. Не виходьте на проїжджу частину, підходьте до дверей транспортного засобу тільки після його повної зупинки.
4. При вході і виході з транспорту не поспішайте, не штовхайтеся, входите і виходите спокійно.
5. Не стійте на сходинках під час руху транспорту і не притуляйтеся до дверей, тримайтеся міцно за поручні під час руху і зупинки транспорту.
6. Не відволікайтеся під час руху автобуса.
7. Не визирайте з вікон транспорту і не висовуйте з вікон руки.
8. Під час руху транспорту не рекомендується пити воду та інші напої. Попити можна в той час, коли транспорт повністю зупинився.
9. Не вставайте з місця і не рухайтеся по салону під час руху транспорту, різка зупинка може бути небезпечна, ви можете впасти.
10. Якщо в автобусі, тролейбусі або трамваї почалася пожежа, прикрийте шарфом, хусткою або іншою тканиною рот і ніс, не вдихайте дим, так як отруйний газ в транспорті при пожежі дуже небезпечний, швидко покиньте салон після повної зупинки транспорту.
11. Не панікуйте в небезпечній, надзвичайній ситуації, строго виконуйте вказівки дорослих.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

під час перебування на залізниці

1. Загальні положення   

           Залізниця – доступний і зручний вид транспорту. Але, як і автомобільні дороги, залізничне полотно таїть у собі масу небезпек. Саме з причин недотримання елементарних правил поведінки і відбувається більшість трагедій, пов’язаних із залізницею.

             Найчастіше жертвами травм стають діти і підлітки.      

2. Правила безпечної поведінки на залізниці:

          2.1. Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки в установлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо), а також там де встановлені покажчики «Перехід через колії».

          2.2. Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитися у відсутності поїзда (локомотива, вагона, дрезини тощо).

           2.3. При наближені поїзда (локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитися поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.

           2.4. Наближаючись до залізничного переїзду, необхідно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також за положення шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі.

    При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається поїзд  (локомотив, вагон, дрезина тощо).   

3. Пішоходам забороняється:

          3.1.  Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п’яти метрів.

          3.2. Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше, ніж 400 метрів.

            3.3. Переходити колію відразу після проходу поїзда (локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.

            3.4. Переходити та переїжджати залізничні колії при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора та звуковому сигналі переїзної сигналізації.

            3.5. На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.

            3.6. Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.

            3.7. На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.

            3.8. Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче, ніж на 10 метрів.

            3.9. Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо.

            3.10. Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети.

           3.11. Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття поїзда до його повної зупинки.

            3.12. Обходити вагони, що стоять на колії, на відстані менше п’яти метрів від крайнього вагона.

            3.13. Проходити між розщепленими вагонами, що стоять на колії, якщо відстань між ними менше десяти метрів.

             3.14. Сидіти на краю посадкової платформи, перон

             3.15. Ставити особисті речі  на краю платформи, перону.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

під час відпочинку біля води

1. Фактори небезпеки, що виникають під час відпочинку біля води

1.1. Під час відпочинку біля води та купання у водоймищах людина знаходиться у незвичному становищі, що може призвести до травмування чи загибелі людини.

1.2. Травмування чи загибель людини під час відпочинку біля води та купання у водоймищах настає у разі:

– не виконання елементарних правил безпеки;

– порушень правил поводження при купанні;

– харчових отруєнь неякісними чи зіпсованими харчами;

– незнання правил першої медичної допомоги у разі утоплення;

– отримання теплових чи сонячних ударів.

1.2.1. До невиконань елементарних правил безпеки відносяться:

– необережність при відпочинку біля води на не обладнаних пляжах, що призводить до падінь з обривів, заглибини,  ями і отриманні переломів, забиття тощо;

– ходіння по берегу водоймища без взуття, що призводить до порізів ніг;

– не вміння користуватися ріжучими та колючими предметами, що призводить до отримання ріжучих та колючих травм кінцівок та тулуба;

– необачливого ставлення до різного природного роду загроз ( блискавка, сильний вітер тощо).

1.2.2.  До порушень правил поводження при купанні відноситься:

 – стрибки з обривистих берегів;

– занурювання під воду у незнайомих водоймищах;

– купання у зарослих травою водоймищах тощо.

1.2.3 До харчових отруєнь відносяться випадки, коли людина приймає їжу, яка довго пролежала на сонці і зіпсувалась.

1.2.4. Незнання правил надання першої допомоги потерпілому при утопленні призводить до втрати часу і загибелі людини.

1.2.5. Отримання теплових чи сонячних ударів (перегрівання) настає при ненормованому знаходженні людини на відкритому просторі під сонцем без захисного одягу.

2. Під час відпочинку біля води слід чіт­ко дотримуватися

правил безпеки життєдіяльності:

 2.1. Кате­горично заборонені стрибки у воду і пірнання; штовха­ти один одного у воду, сидіння один на одному, хапання за руки й ноги, влаштовування хаотичних ігор, крик «на допомогу» тощо.

2.2. Всі праг­нення самостійного плавання  слід виконувати в сторону бе­рега (тобто з глибокого місця на міл­ке).

2.3. Не зловживати сонцем. Трива­ле перебування під прямим соняч­ним промінням із непокритою го­ловою може спричинити сонячний удар. У спеку, після виходу з води слід відпочити в затінку.

2.4. Дотриму­ватися правил щодо попередження застудних захворювань: не заходи­ти у воду після довгого перебування на сонці, перебувати у воді без ак­тивних рухів.

2.5. Місця для купання в річках слід вибирати вище від місця спуску ви­кидів, ділянок, що використовують­ся для прання та полоскання білиз­ни, стійбищ і водопою худоби, ку­пання тварин.

2.6.  Категорично заборонене купання у водоймах поблизу гідротехнічних споруд, запруд, шлюзів і дамб, у ме­жах першого поясу зони санітарної охорони, джерел господарчо-життє­вого водопостачання.

2.7.  Глибина місця для купання при швидкості течії до 0,3 м/с не пови­нна перевищувати 1—2 м.

3. Надання першої (долікарської) допомоги

         3.1. Перша допомога при утопленні:

– перша (долікарська) допомога здійснюється на місці протягом 1-5 хвилин оточуючими при виявлені постраждалого;

– найбільш результативною допомогою постраждали від утоплення є штучне дихання (з рота до рота) (з рота до носу) і закритий масаж серця, які проводяться в наступній послідовності:

– швидко  вивільнити дихальні шляхи постраждалого від води;

– очистити рот та ніс від піску та сторонніх частин, використовуючи палець своєї руки, який попередньо обертають носовим платком чи чистою тканиною;

– голову постраждалого повертають в бік;

– для видалення води з верхніх дихальних шляхів постраждалого перевертають на живіт і піднявши роблять удар між лопатками;

 – для видалення води із легенів та шлунку, постраждалого необхідно покласти грудною клітиною на зігнуте коліно людини, що надає допомогу і підтримуючи лоб постраждалого надавлюють між лопатками.

 – після цього необхідно приступити до вентиляції легенів:

– постраждалого кладуть на тверду поверхню і закинути голову та розкрити  щелепи;

– швидко вивільнити від одежі, що здавлює грудну клітину, шию та тулуб;

– впевнитись, що язик постраждалого не заважає диханню;

– зробивши глибоке вдихання, роблять видих до легенів постраждалого через його рот;, закриваючи ніс постраждалого пальцями;

– далі надавлюють на грудну клітину постраждалого.

– такі дії виконують послідовно через коні 2-3 секунди;

 найбільш часті помилки при вентиляції легенів постраждалого:

– не розігнуте положення голови постраждалого (повітря, що вдувається постраждалому надходить не до легенів а до шлунку);

– мала кількість повітря, що вдувається (для постраждалих дітей може бути велика);

– великий час витрачений на підготовку до штучного дихання;

– не своєчасна зупинку операції по вдуванню повітря;

– недостатня сила надавлювання при закритому масажі серця.

             3.2. Перша допомога при опіках та теплових ударах:

– створити тінь для потерпілого чи відвести (віднести ) його в тінь;

– розстібнути йому одяг;

– збризнути обличчя і голову холодною водою;

– на голову та серце покласти мокру тканину;

– напоїти його холодною водою;

– забезпечити приток свіжого повітря;

– забезпечити спокій. 

                3.3. Перша допомога при харчових отруєннях:

–  покласти постраждалого і промити йому шлунок:

– дати випити 4-5 склянок кип’яченої води кімнатної температури або содового розчину (1 чайна ложка на склянку води) чи слабкого розчину перманганат калію (блідого-рожевого кольору);

– викликати блювоту, введенням до роту пальця, процедуру продовжують до настання чистих промивань;

– напоїти постраждалого прохолодним міцним чаєм.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

під надзвичайної ситуації природного походження

1. Загальні положення

Сильні вітри, шквали та смерчі – стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року. 
    Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього вдається оголосити штормове попередження.
    Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.
    Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.

                 2. Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового

                                                     попередження:

• Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.
• Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
• Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.
• Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.
• Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте  у гараж.
• Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.
• Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.
• Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.
• Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.
• Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега. 
  
  Дії під час стихійного лиха:
• Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.
• Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.
• Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.
• Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.
• Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або та підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.
• Не намагайтесь перейти в іншу будівлю – це небезпечно.
• Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.
• Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.
• Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.
• Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.
• Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев.
• Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути. 
  
  Дії після стихійного лиха:
• Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
• Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов’язково кип’ятіть питну воду.
• Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку
• Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.
• Не виходьте відразу на вулицю – після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.
• Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.
• Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.
• Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

під час грози

1. Загальні положення

          Багаторічними дослідженнями встановлено, що під час руху повітря за рахунок конвекції повітряні потоки і хмари в результаті зіткнень електризуються. При цьому одна частина хмари електризується позитивно, а інша – негативно.
           Напруга між двома хмарами, а також між хмарою і Землею досягає десятків мільйонів вольтів. В результаті між хмарами, або між хмарою і Землею виникає гігантська іскра – блискавка. Довжина блискавки досягає кількох кілометрів, а діаметр її каналу становить до 6м. Сила струму в каналі сягає від 1-2 до 200 кА. Однак тривалість розряду мала – тисячні частки секунди.
            Блискавка – це не лише красиве явище, але і небезпечне.
                                            

2. Життя серед блискавок.
   Підраховано, що в атмосфері земної кулі щосекунди проскакує близько 100 блискавок, а кожна двадцята з них ударяє в землю, завдаючи чималої шкоди. Удар блискавки може викликати лісові пожежі, вивести з ладу лінії електропередач і навіть призвести до загибелі людей.
                 Щоб не стати жертвою удару блискавки, слід пам’ятати, що блискавка частіше вдаряє у відносно високі предмети, тому слід дотримуватися таких правил:

• Опинившись під час грози у полі, не можна бігти ним, щоб не підноситися над місцевістю, не варто лягати на землю: під час близького розряду блискавки між головою і ногами може виникнути смертельна різниця потенціалів. Оскільки стояти теж небезпечно, треба присісти так, щоб голова була як найближче до землі, а площа контакту із землею – мінімальна.
• Під час грози у лісі не можна ховатися під високими деревами, а в полі — під поодиноким деревом, копицею сіна тощо, навіть якщо вони здаються дуже надійними захисниками.
• Під час грози не можна купатись у відкритих водоймах, а перебуваючи високо в горах, краще ховатися в печері або під глибоким уступом.
• Якщо одяг і тіло намокнуть від дощу, то основна частина розрядного струму може пройти по шару води на поверхні шкіри, не потрапляючи в середину. Тому захист від грози  під парасолькою може підсилити небезпеку. Парасолю слід скласти і відкласти у бік.
• Під час грози не можна запускати повітряного змія: мокра мотузка стає провідником електрики й блискавка може вдарити в змія. При цьому заряди пройдуть через руку й тіло людини в землю.

3. Правила безпеки під час грози:

• – не можна ховатися під деревами, особливо коли негода застає в полі, на відкритій місцевості (поміж усіх потерпілих від блискавки третина вражена саме під деревами);
• – не можна ховатися від блискавки в невеликих господарських приміщеннях, під навісами, якщо вони зведені на підвищенні;
• – не можна знаходитися в човні під час грози – якнайшвидше намагайтеся вибра­тися на берег, бо вода є провідником елек­трики;
• – не слід у відкритому полі під час грози переносити лопати, граблі, вила;
• – небезпечно наближатися за такої погоди до те­леграфних стовпів або опор мережі електропередач;
• – неприпустимо під час негоди їздити на велосипеді, мотоциклі чи конях, працювати на тракторі;
• – не можна в цей час лишатися на спортивних майданчиках, пляжах, на подвір’ї;
• – якщо гроза застала в поході, треба триматися якомога далі від вершин гірських хребтів, особливо їхніх піків,
• – слід уникати сусідства з водонапірними баштами, металевими трубами, дротами, залізними огорожами;
• – якщо ж гроза застала в чистому полі, треба знайти невелику ямку або  лягати просто на зем­лю;
• – коли гроза застала в автотранспорті, слід лишатися на місці і ні в якому разі не виходити назовні ;
• – якщо ж украй необхідно виб­ратись з автотранспорту, треба уникати од­ночасного контакту з землею й ме­талевим корпусом автомобіля – найкращим буде вистрибнути з нього.
• – найкращим захистом від грози є будинок, проте варто триматися далі від дверей, вікон, каміна (на горище забиратися також небезпечно);
• – уникайте під час грози користування телефоном;
• – не рекомендується приймати під час грози душ або ванну.

4. Ознаки ураження блискавкою:

• – ураження блискавкою лікарі прирівнюють до дії на організм електричного струму високої напруги;
• – травма від блискавки руйнує нервову систему;
• – спостерігається розлад дихання;
• – порушується серцева діяльність;
• – на шкірі потерпілих лишаються характерні сліди, так звані «знаки блискавки» – червоні смуги, опіки;
• – у 88-96 відсотків уражених спостерігається втрата свідомості.

5. Допомога при ураженні:

• – негайно розпочати непрямий масаж сер­ця в поєднанні з диханням “ротом до рота” чи “ротом до носа”, поки не почне працю­вати серце і не відновиться дихання;
• – на місце події викликати машину швидкої допомоги;
• – не зволікаючи, потерпілого відправити до лікарні;
• – необхідно пам’ятати, що постраждалий від удару блискавки може мати переломи, навіть хребта, тому переміщувати його необхідно дуже обережно;
• – категорично забороняється закопувати для відновлення дихання потерпілого в землю.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

у разі надзвичайної ситуації соціально-політичного чи військового характеру

1. Загальні положення

         1.1. Надзвичайні ситуації поділяються на групи, залежновід характеру походження подій. Розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: природного, техногенного, соціально-політичного та військового характеру.

         1.2. Надзвичайні   ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих ядерних об’єктів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях.

        1.3. Надзвичайні ситуації військового характеру — це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, транспортних та інженерних комунікацій.

2. Під час масових заворушень:

— зберігати спокій і розсудливість;

— під час знаходження на вулиці — залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

— не піддаватися на провокації;

— надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

3.Якщо вас захопили у заручники і вашому життю є загроза:

— постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

— за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;

— намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

— якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

— не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

— виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

— уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

— нічого не просити, їсти все, що дають;

— якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, намагайтеся встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття;

— уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

— спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де перебуваєте і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю, ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця — падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

— при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу дихати через мокру тканину, швидко й часто блимаючи, викликаючи сльози;

— під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

— під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

4.При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

—      узяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

—      за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

—      дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;

          —      переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності —        звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.

5.У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

—             закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для

зни­ження ураження фрагментами скла;

—             вимкнути світло, закрити вікна та двері;

—             зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (туалет, ванна кімната, коридор);

—             інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

6.У разі загрози чи ведення бойових дій:

—      закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

—      узяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

—      відразу залишити житловий будинок, сховатися в підвалі або у найближчому сховищі;

—      попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

—      без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

—      проявляти крайню обережність; не панікувати.

7. Якщо стався вибух:

—      уважно подивитися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

—      якщо є можливість — спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами — подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

—      виконувати всі інструкції рятувальників.

8. Під час повітряної небезпеки:

—      відключити живлення, закрити воду і газ;

—      загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

—      узяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

—      попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

дізнатися, де знаходиться найближче укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

—      якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.

–       дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування.

– слідкувати за офіційними повідомленнями.

Пам’ятка

з безпеки життєдіяльності учнів

під час літніх канікул

1. Загальні положення.

1.1. Пам’ятка з безпеки життєдіяльності учнів під час літніх ка­нікул призначена для забезпечення інформацією про безпечні умови під час перебування учнів на літніх канікулах.

1.2. Всі учасники навчально-ви­ховного процесу повинні знати пра­вила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкоджен­нях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

2. Вимоги безпеки життєдіяльнос­ті учнів під час літніх канікул.

           2.1. Вимоги безпеки життєдіяль­ності учнів під час літніх канікул:

2.1.1. Під час літніх  канікул, перебуваю­чи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

• рухатися по тротуарах і пішохід­них доріжках, притримуючись пра­вого боку;
• за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїж­джої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
• переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зок­рема підземних і наземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лі­ніях тротуарів або узбіч;
• у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регу­лювальника чи світлофора;
• виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
• чекати на транспортний засіб тіль­ки на посадкових майданчиках (зупин­ках), тротуарах, узбіччях, не створюю­чи перешкод для дорожнього руху;
• на трамвайних зупинках, не об­ладнаних посадковими майданчика­ми, можна виходити на проїжджу час­тину лише з боку дверей і тільки піс­ля зупинки транспортного засобу;
• у разі наближення транспорт­ного засобу з увімкненим проблис­ковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним зву­ковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
• категорично заборонено вибі­гати на проїжджу частину, влашто­вувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, або встанов­леними місцями;
• по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й вело­сипеди повинні бути обладнанні зву­ковим сигналом та світлоповертачами: попереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — чер­воного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотриму­ватися правил дорожнього руху;
• водіям мопедів і велосипедів за­боронено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; руха­тися по автомагістралях, якщо є по­ряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші тран­спортні засоби;
• для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо) слід обирати місце на дитячих май­данчиках та ін., на проїжджу части­ну виїжджати заборонено;
• учні повинні виконувати зазна­чені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, Інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
• перебувати поблизу залізнич­них колій дітям без супроводу дорос­лих заборонено;
• учні, користуючись транспорт­ним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цьо­го місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

              2.1.2. Під час літніх канікул, перебуваю­чи вдома, на вулиці, в спеціалізова­них установах, транспорті, учні по­винні чітко виконувати правила по­жежної безпеки:

• заборонено брати з собою вог­ненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу {запальнички, сір­ники, петарди, бенгальські вогні, фе­єрверки, цигарки, легкозаймисті речо­вини тощо);
• користуватися газовою плитою вдома можна тільки із спеціалізова­ним електричним приладом для вми­кання і під наглядом дорослих;
• заборонено використовувати ві­конниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; засто­совувати предмети оформлення при­міщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих син­тетичних матеріалів, штучних тка­нин і волокон (пінопласту, пороло­ну, полівінілу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), хлопавки, дугові прожектори; влаш­товувати світлові ефекти із застосу­ванням хімічних та інших речовин, що можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції, виготовлені з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
• у жодному разі не брати на ву­лиці чи в іншому місці незнайомі, чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдо­ма чи в Інших установах — це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
• не наближатися до електроприла­дів, музичної апаратури, що живлять­ся струмом. Користуватися електро­приладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разівиявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, слід не­гайно повідомити дорослих;
• не скупчуватися біля проходів у громадських установах, біля входів та виходів;
• під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, ви­конувати правила пожежної безпеки;
• у разі пожежної небезпеки (на­явності вогню, іскріння, диму) слід негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Ви­кликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуа­цію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, залишити но­мер свого телефону;
• при появі запаху газу в кварти­рі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не корис­туватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввім­кнена, й вийти з приміщення; по­кликати на допомогу дорослих, не­гайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охоро­ну — 101; назвавши своє ім’я, пріз­вище, коротко описавши ситуацію й залишивши номер свого телефону.

             2.1.3. Під час літніх канікул, перебуваю­чи вдома, на вулиці, в спеціалізова­них установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

• під час канікул заборонено пе­ребувати біля водойм без супроводу дорослих длязапобігання утоплення дітей. Відпочиваючи у прибереж­ній зоні, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді: не за­пливати за огороджувальні буї, не підпливати до моторних човнів, віт­рильників, веслових човнів та інших плавзасобів; на залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; не використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі гли­бина та стан дна; не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, ві­трильників та інших плавзасобів; не використовувати для плавання до­шки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову по­году); не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після захо­ду сонця; не стрибати у воду в не­знайомих місцях; не купатися біля обривів, зарослих рослинністю бе­регів; не засмічувати воду та узбе­режжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонене купання у зато­плених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, мор­ських акваторіях та Інших водо­ймах, що не мають обладнаних пля­жів сезонними рятувальними по­стами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпо­чинку. Під час купання не слід ро­бити зайвих рухів, не пірнати, не треба тримати свої м’язи в постій­ній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не брати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозво­лу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому со­нячних ванн, жвавих ігор. Як тіль­ки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягтися. Категорично заборонено заходити у воду, якщо ви погано почуваєтеся;
• категорично заборонено пере­бувати біля будівельних майданчи­ків, кар’єрів, закинутих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;
• категорично заборонено вжива­ти алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
• уникати вживання в їжу грибів;
• категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отру­єння;
• пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в Іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий ка­налізаційний люк;
• не підходити на вулиці до обір­ваних, обвислих проводів, або про­водів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — дані проводи можуть бути ще підживлені електро­струмом;
• не підходити до щитових, не за­лазити на стовпи з високовольтни­ми проводами — можна отримати удар електрострумом від високо­вольтних живлень на відстані 5 м;
• бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдал­ки, атракціони, турніки та інші при­лади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
• не виходити на дах багатоповер­хівки для попередження падіння ді­тей із висоти;
• не підходити до відчинених ві­кон, мити вікна тільки в присутнос­ті дорослих, не нахилятися на пери­ла, парапети сходинок для запобіган­ня падіння дітей із висоти;
• не спускатися у підвали будин­ків чи інші підземні ходи, катаком­би, бомбосховища — там може бути отруйний газ;
• не вступати в контакт із незна­йомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;
• застосовувати всі знання й пра­вила, отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, на­вчальних уроках.

             2.1.4. Під час літніх канікул учні пови­нні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійно­го перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнуто­му просторі з чужими людьми, пра­вила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

• не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
• не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;
• перебувати без супроводу до­рослих на вулиці дітям до 10-ти ро­ків можна до 20 год, до 14-ти років — до 21 год, до 18-ти років —до 22 год. У темну пору сезону — до настання темряви;
• діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо не­ знайомець запитує, чи скоро при­йдуть батьки, повідомте, що ско­ро — вони у сусідів, а в цей час зате­лефонуйте батькам і двері незнайом­цям не відчиняйте;
• бути подалі від тих, хто влашто­вує бійки, не брати участі в супереч­ках дорослих і не провокувати слова­ми чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;
• не заходити в під’їзд, ліфт із не­знайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважнішими, оглядатися й перевіря­ти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних пере­ходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й віді­йти у сторону, щоб потенційний пе­реслідувач пройшов повз вас;
• під час перебування на диско­теці, треба завчасно попередити батьків,щоб зустріли вас після захо­ду; слід керуватися загальними пра­вилами етикету й нормами поведін­ки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями і словами. У разі небезпечної ситуації звертати­ся до служби охорони закладу, ви­кликати міліцію за номером 102, за­телефонувати батькам;
• не вчиняти дії, що можуть приз­вести до правопорушень. Неповно­літніми у кримінальному праві вва­жаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підля­гають кримінальній відповідальнос­ті; позбавлення волі неповнолітньо­му може бути призначення строком до 10-ти років; найбільш суворим 
  примусовим заходом виховного ха­рактеру є направлення до спеціаль­них навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
• батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, під­лягають адміністративному штрафу розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;
• всеукраїнські гарячі лінії під­тримки дітей та молоді України; Все­українська лінія «Телефон довіри» —800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насиль­ства над дітьми та захисту прав ді­тей – 500-500-33-50 (у межах Ук­раїни дзвінки безкоштовні).

         2.2.5. Під час канікул учні пови­нні виконувати правила запобігання захворювань на грип, інфекційні й кишкові захворювання, педикульоз тощо:

• при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших лю­дей, і викликати лікаря;
• хворому виділити окреме ліж­ко, посуд, білизну;
• приміщення постійно провіт­рювати;
• у разі контакту із хворим одяга­ти марлеву маску;
• хворому слід дотримуватися постільного режиму;
• вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лі­каря;
• постійно мити руки з милом пе­ред їжею;
• не їсти брудних овочів та фрук­тів, ретельно їх мити й ошпарювати;
• для запобігання захворювання на педикульоз, регулярно мити голо­ву; довге волосся у дівчат має бути зібране у зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (гребін­цем) інших осіб, а також не переда­вати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, го­ловних уборів, а також не передава­ти свого одягу іншим;
• не вживати самостійно медич­них препаратів, не рекомендованих лікарем;
• якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викли­кати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а та­кож зателефонувати батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльнос­ті учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1.Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно вико­нувати вказівки дорослих, які пере­бувають поряд.

3.2.Слід зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідо­мити про місце свого перебування.

3.3.Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, потрібно зате­лефонувати до служб екстреної до­помоги за телефонами: 101— пожежна охорона; 102— міліція; 103— швидка медична допомога; 104— газова служба; коротко описати ситуацію, назва­ти адресу, де сталася надзвичайна си­туація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. У разі можливості слід зали­шити територію аварійної небез­пеки.