Фахівці зазначають, що будь-які несподівані або драматичні зміни, що впливають на поведінку підлітка, будь-які зміни в його поведінці, словесні й емоційні ознаки слід сприймати серйозно.
До них належать:
- втрата інтересу до звичних видів діяльності;
- раптове зниження успішності навчання;
- незвичайне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
- погана поведінка у навчальному закладі;
- незрозумілі або часті, повторювані зникнення з дому і прогули школи чи ПТНЗ;
- збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотиків;
- інциденти із залученням правоохоронних органів, участь у правопорушеннях.
При появі цих явищ варто звернути особливу увагу на підлітка чи молоду людину.
Також слід бути уважними до поведінкових, словесних, емоційних, депресивних ознак суїцидальної загрози.
Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:
- будь-які раптові зміни у поведінці і настроях, особливо такі, що віддаляють від близьких людей;
- схильність до необачних і нерозсудливих вчинків;
- надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
- відвідування лікаря без очевидної потреби;
- роздавання дорогих речей або грошей;
- придбання засобів скоєння суїциду;
- підбиття життєвих підсумків, упорядкування справ, підготовка до самогубства;
- нехтування зовнішнім виглядом.
Словесні ознаки суїцидальної поведінки:
- запевнення у безпорадності, залежності від інших;
- прощання;
- розмови або жарти про бажання померти;
- повідомлення про конкретний план суїциду;
- подвійна оцінка значущих подій;
- повільне, маловиразне мовлення;
- самозвинувачення.
Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:
- подвійність емоцій і почуттів;
- безпорадність, безнадія;
- переживання горя;
- ознаки депресії;
- почуття провини або невдачі, поразки;
- надмірні побоювання або страхи;
- почуття власної малозначущості;
- неуважність, розсіяність або розгубленість.
Ознаки депресії у дітей, схильних до суїциду:
- сумний настрій;
- втрата властивої дітям енергійності;
- зовнішні прояви журби;
- порушення сну;
- зміна апетиту або ваги;
- погіршення успішності навчання;
- зниження інтересу до навчання;
- страх невдачі;
- почуття неповноцінності;
- самообман – негативна самооцінка;
- почуття «заслуженого» відторгнення;
- помітне зниження настрою при найменших невдачах;
- надмірна самокритичність;
- агресивна поведінка.
Депресивні прояви підлітків і молоді із суїцидальною поведінкою:
- сумний настрій;
- почуття суму, нудьги;
- почуття втоми;
- порушення сну;
- самотичні скарги;
- непосидючість, неспокійність;
- фіксація уваги на дрібницях;
- надмірна емоційність;
- замкненість, скутість;
- розпорошена увага;
- агресивна поведінка;
- неслухняність;
- схильність до бунту;
- зловживання алкоголем або наркотиками;
- погана успішність навчання;
- прогули занять у школі, ПТНЗ, ВНЗ.
В. Силяхіна звертає увагу батьків на такі моменти у поведінці та висловлюваннях підлітків, схильних до кризових ситуацій і суїцидальних спроб:
- скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?»;
- висловлювання: «Мені усе набридло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
- скарги на погані передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
- підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя, поховальних ритуалів;
- словесні натяки на смерть, що наближається: «Потерпіть, недовго вам залишилося мучитися!», «Ви ще пошкодуєте, але буде пізно!»;
- наведення особливого порядку у своїх кімнаті, серед своїх особистих речей, роздача деяких речей товаришам, остаточне з’ясування стосунків;
- раптовий, без видимих причин напад спокою, смиренного стану після стресу або тривалої депресії;
- таємні приготування до чогось, що підліток відмовляється пояснювати;
- тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для підлітків характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, гратися, вести активний спосіб життя.
Вчителі, класні керівники повинні мати на увазі й враховувати в роботі такі фактори ризику суїциду:
- висока конфліктність спілкування;
- ізоляція підлітка у класі чи групі;
- несприятливе сімейне оточення;
- спадковий фактор;
- неадекватна самооцінка;
- конфлікт, психотравматична ситуація;
- різка зміна у поведінці;
- асоціальний спосіб життя;
- егоцентризм;
- втрата членів сім’ї, погані стосунки.
Деякі з цих ознак мають, так би мовити, «подвійне» значення, тобто можуть свідчити не тільки про суїцидальну загрозу, а й про інші особистісні проблеми, кризи у житті юної людини. Але дорослим ніколи не слід забувати про «суїцидальну тему» при появі цих ознак. Для уточнення висновку про наявність суїцидальної загрози доцільно звернутися до спеціалістів.
ВИСНОВКИ
З кожним роком проблема самогубств набуває все більш глобального характеру. Вона пов’язана з психологічними та соціально-економічними чинниками (економічна криза, безробіття, “криза сім’ї”, відкинутий батьківський досвід як зразок для наслідування, зруйновані ідеали, втрачені кумири, всі варіанти насильства і зневажання інтересів дітей з дитячого віку). Суїцидальні спроби дедалі частіше стають формою поведінки, до якої вдаються діти і підлітки в тій або іншій кризовій ситуації
Дорослі (батьки) в такій ситуації повинні будувати новий образ особистості, використовувати всі способи збереження життя людини. Вони повинні діяти креативно, стати проектантами, технологами, виробниками цього нового способу життя, архітекторами оновленого «потоку життя» за участю людини, яка була тимчасово відсторонена від нього.
Розглядаючи і використовуючи наведені методичні рекомендації, дорослі (батьки) зможуть значно підвищити свій теоретичний рівень з даної теми а також гуманістичний потенціал своєї життєдіяльності, рятуючи від суїциду молоді життя.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ситуацій без виходу не буває, є тільки неприємні рішення.
Наклавши на себе руки, ви не вирішите свою проблему.