Останнім часом зріс рівень смертності серед дітей, зокрема через самогубство. Статистика свідчить, що частота суїцидальних дій серед дітей протягом останніх двох десятиліть подвоїлась. Деякі спеціалісти пишуть про те, що в 10% суїцидальна поведінка має мету покінчити з собою, і в 90% суїцидальна поведінка підлітка – це привернення до себе уваги.
Суїцид – це навмисне позбавлення себе життя. Спостерігається як у психічно здорових людей, так і при психічних захворюваннях, що протікають з депресією.
Суїцидальна поведінка – це виявлення суїцидальної активності (думок, намірів, висловлювань, загроз, спроб). При дійсній суїцидальній поведінці наміри покінчити з собою не тільки обмірковуються, але нерідко й поступово виношуються.
Суїцидальний шантаж – загроза здійснити самогубство як засіб впливу на несприятливу ситуацію.
Увага, якщо у дитини:
- Гостра зміна поведінки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.
- Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.
- Смерть, втрата або зрада близької людини.
- Різке зникнення активності і інтересу до розваг.
- Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.
- Порізи на зап’ястках.
- Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.
- Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх, письмових роботах.
- Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу: „ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”, усе проти мене”, „з мене досить”…)
Ваші дії:
- Організувати спостереження за дитиною.
- Стимулювати дитину до особистісних контактів.
- Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.
- Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.
- Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.
- Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.
Причини суїцидів серед підлітків:
1) утрата коханої людини;
2) стан перевтоми;
3) приниження почуття власної гідності;
4) образи почуття дружби та любові;
5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і наркотиків;
6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство (приятелів, героїв книг, кінофільмів);
7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;
8) реальну або уявну втрату батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі; 9) шкільні конфлікти.
Рекомендації для батьків щодо попередження психоемоційних розладів у дітей:
- Забезпечити нормоване фізичне навантаження.
- Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.
- Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп’ютером та перебування в соціальних мережах.
- Контролювати зміст телепрограм, комп’ютерних ігор, книг та журналів.
- Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.
- Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.
- Розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.
- Підвищувати авторитет батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон.
- Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.
- Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій.
- Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості.
- Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.
- Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.
ЛЮБІТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ!