Як батькам допомогти дитині впоратися з можливим стресом при тимчасовому знаходженні вдома на карантині.

Батьки, близькі дітей, знаходячись вдома можуть прищепити дитині навички подолання, впоратися зі складними ситуаціями і навчити його справлятися з можливим стресом.

Для цього батькам необхідно: Зберігати, підтримувати, культивувати сприятливу, спокійну, доброзичливу атмосферу в сім’ї. У складних ситуаціях не треба панікувати, слід пам’ятати, що “чорну смугу завжди змінює біла”;.

Доброзичливий спокій членів сім’ї допоможе надати дитині упевненість, стабілізує ситуацію.

Намагатися регулярно спілкуватися, розмовляти з дитиною на теми, пов’язані з його переживаннями, почуттями, емоціями. Обов’язково обговорюйте найближче і далеке майбутнє.

Намагайтеся будувати (але не нав’язувати) перспективи майбутнього спільно з дитиною. Діліться своїми переживаннями, думками, розповідайте чесні історії з життя, у тому числі про подолання вами і вашими знайомими важких життєвих ситуацій. Звичайна розмова по душах здатна змусити дитину повірити у свої сили.

Поспівчувайте, скажіть, що ви розумієте, як йому зараз важко (якщо він переживає, що не може відвідувати школу, секції). Діти, які відчувають підтримку і щире співчуття батьків, справляються зі стресом успішніше.

Навчити дитину виражати свої емоції в соціально прийнятних формах (агресію – через активні види спорту, фізичні навантаження, які можна виконувати вдома або на вулиці; душевні переживання – через довірливу розмову з близькими, що приносить полегшення). Часто дитині (особливо підлітку) складно розповідати про свої переживання батькам або одноліткам.

З цією метою запропонуйте дитині завести зошит, в якому він розповідатиме про свої переживання. Виклавши емоції на папір, він відчує полегшення, звільнившись від можливих негативних думок.

Заохочувати фізичну активність дитини. Стрес – це, передусім, фізична реакція організму, тому ефективно боротися з ним дитині допоможе будь-яка діяльність, що вимагає фізичних зусиль: прибирання по будинку, фізичні вправи, спів, танці.

Намагайтеся не змушувати дитину витрачати сили на те, що йому не цікаве, але постарайтеся визначити спільно з дитиною, яким активним зайняттям він хотів би займатися, знаходячись вдома. Підтримувати і стимулювати творчу ручну працю дитини. Навіть якщо Вам здається, що,наприклад, підліток “впадає в дитинство” і нічого корисного не робить (малювання, плетіння “фенечек”, прикраса одягу, склеювання моделей), усе це є своєрідною “розрядкою”, несе заспокоєння – через роботу уяви підліток відволікається від негативних переживань, повсякденних проблем.

Заохочувати дитину до турботи про ближніх (представниках старшого покоління, молодших дітях, домашніх вихованцях). Приємні обов’язки, відчуття, що “хтось від мене залежить”, “без мене не впорається”, “я потрібний комусь”, є додатковим ресурсом для того, щоб впоратися з можливим стресом.

Підтримувати сімейні традиції, ритуали. Важливо, щоб хороша сімейна традиція була цікава, корисна і улюблена усіма поколіннями сім’ї. Іншими словами, сімейні ритуали можна і треба трансформувати, щоб молодше покоління із задоволенням брало участь в них, а не сприймало їх як невідворотне, нудне, даремне проведення часу. Намагатися підтримувати режим дня дитини (сон, режим харчування). Частіше давайте дитині можливість отримувати радість, задоволення від повсякденних задоволень (смачна їжа, прийняття розслаблюючої ванни, спілкування з друзями по телефону і т. д.).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *